Орфоепічний словник української мови

супровід

су́провід

упров'ід]

-воду, м. (на) -вод'і, мн. -водие, -вод'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. супровід — су́провід іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. супровід — ФР. товариство, оточення, охорона, конвой; (музичний) акомпаньямент.  Словник синонімів Караванського
  3. супровід — -воду, ч. 1》 Дія за знач. супроводжувати, супроводити 1), 3-5). У (в) супроводі кого, чого — разом із ким-, чим-небудь; у чиємусь товаристві; в оточенні когось, чогось; під охороною, конвоєм кого-, чого-небудь. 2》 Те, що супроводить яку-небудь дію, явище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. супровід — СУ́ПРОВІД, воду, ч. 1. Дія за знач. супрово́джувати, супрово́дити 1, 3–5. Коли Володко з салоновим уклоном приступив до неї, щоб подати їй руку, вона з погордою відвернулася від нього і холодно сказала: – Мій пане...  Словник української мови у 20 томах
  5. супровід — АКОМПАНЕМЕ́НТ (гра на одному або на кількох музичних інструментах, що супроводжує чийсь спів або сольне виконання інструменталістів), СУ́ПРОВІД, ПРО́ВІД рідко, ПРИ́ГРА заст.  Словник синонімів української мови
  6. супровід — Су́провід, -воду, -дові, у -воді  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. супровід — СУ́ПРОВІД, воду, ч. 1. Дія за знач. супрово́джувати, супрово́дити 1, 3-5. Коли Володко з салоновим уклоном приступив до неї, щоб подати їй руку, вона з погордою відвернулася від нього і холодно сказала: — Мій пане...  Словник української мови в 11 томах