Значення в інших словниках
-
суєта —
суєта́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири суєти́ у множині вживається рідко, крім фразеологізму
Орфографічний словник української мови
-
суєта —
Суєтність, МАРНОТА, даремність, марність; (рейвах) МЕТУШНЯ, шатанина.
Словник синонімів Караванського
-
суєта —
1. марнота, марність 2. див. суматоха, катавасія, каваркад моск. метушня
Словник чужослів Павло Штепа
-
суєта —
СУЄТА́, и́, ж. 1. Те, що не становить справжньої цінності, що-небудь мізерне, неважливе; марність. Молися, старче, бий поклони, Поки й малих дітей погонять Гатить глибокі болота... На світі все бач суєта (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
суєта —
-и, ж. 1》 Те, що не становить справжньої цінності, що-небудь мізерне, неважливе; марність. || Дріб'язкові інтереси, турботи, справи і т. ін. Суєта суєт — те, що не має ніякого значення, цінності; марнота марнот. 2》 рідко. Безладний рух, біганина, клопоти; метушня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
суєта —
суєта́ сує́т. Життєві дрібниці та їх оцінка як незначних, мізерних, не пов’язаних із справжніми цінностями життя. Усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт: і шабля, й булава з бунчуком поляжуть колись поруч із мертвими кістками (П.
Фразеологічний словник української мови
-
суєта —
МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ'Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА розм., БІГОТНЯ́ розм., КРУТАНИ́НА розм., МОТАНИ́НА (МЕТАНИ́НА) розм., РЕ́ЙВАХ розм., РО́ЗРУХ розм., ВЕРЕМІ́Я розм.
Словник синонімів української мови
-
суєта —
СУЄТА́, и́, ж. 1. Те, що не становить справжньої цінності, що-небудь мізерне, неважливе; марність. Молися, старче, бий поклони, Поки й малих дітей погонять Гатить глибокі болота… На світі все бач суєта (Шевч.
Словник української мови в 11 томах