сферичний —
СФЕРИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сфе́ра 1, 2. Земна куля має сферичну будову (з навч. літ.); Було таке враження, що все небо, всю його невагому, сферичну голубінь тримають на собі оті гірські вершини (О. Гончар); // Який має форму сфери; кулястий.
Словник української мови у 20 томах
сферичний —
-а, -е. 1》 Прикм. до сфера 1), 2). || Який має форму сфери; кулястий. Сферична лінза. 2》 мат. Розташований на сфері (у 1 знач.). Сферичний трикутник. || Який займається вивченням геометричних фігур, розташованих на сфері.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сферичний —
сфери́чний (грец. σφαιρικος) пов’язаний зі сферою; ¤ с-а аберація – одне з викривлень зображень, утворюваних оптичною системою; ¤ с-а астрономія – розділ астрономії...
Словник іншомовних слів Мельничука
сферичний —
Сфери́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сферичний —
СФЕРИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сфе́ра 1, 2. За сучасними даними земна куля має сферичну будову (Веч. Київ, 30.XI 1967, 2); Було таке враження, що все небо, всю його невагому, сферичну голубінь тримають на собі оті гірські вершини (Гончар, І, 1954...
Словник української мови в 11 томах