сферичний
СФЕРИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до сфе́ра 1, 2.
За сучасними даними земна куля має сферичну будову (Веч. Київ, 30.XI 1967, 2);
Було таке враження, що все небо, всю його невагому, сферичну голубінь тримають на собі оті гірські вершини (Гончар, І, 1954, 157);
// Який має форму сфери; кулястий.
Сферичне дзеркало являє собою старанно відполіровану поверхню кульового сегмента (Курс фізики, III, 1956, 270);
Сферичний аеростат; Сферична лінза; Сферичний кухоль.
2. мат. Розташований на сфері (у 1 знач.).
Сферичний трикутник;
// Який займається вивченням геометричних фігур, розташованих на сфері.
Сферична геометрія; Сферична тригонометрія.
∆ Сфери́чна астроно́мія — розділ астрономії, в якому вивчаються положення та видимі рухи світил на небесній сфері.
Словник української мови (СУМ-11)