1. Словник української мови в 11 томах

сферичний

СФЕРИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до сфе́ра 1, 2.

За сучасними даними земна куля має сферичну будову (Веч. Київ, 30.XI 1967, 2);

Було таке враження, що все небо, всю його невагому, сферичну голубінь тримають на собі оті гірські вершини (Гончар, І, 1954, 157);

// Який має форму сфери; кулястий.

Сферичне дзеркало являє собою старанно відполіровану поверхню кульового сегмента (Курс фізики, III, 1956, 270);

Сферичний аеростат; Сферична лінза; Сферичний кухоль.

2. мат. Розташований на сфері (у 1 знач.).

Сферичний трикутник;

// Який займається вивченням геометричних фігур, розташованих на сфері.

Сферична геометрія; Сферична тригонометрія.

∆ Сфери́чна астроно́мія — розділ астрономії, в якому вивчаються положення та видимі рухи світил на небесній сфері.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сферичний — сфери́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сферичний — [сфеиричнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. сферичний — Кулястий Словник чужослів Павло Штепа
  4. сферичний — СФЕРИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сфе́ра 1, 2. Земна куля має сферичну будову (з навч. літ.); Було таке враження, що все небо, всю його невагому, сферичну голубінь тримають на собі оті гірські вершини (О. Гончар); // Який має форму сфери; кулястий. Словник української мови у 20 томах
  5. сферичний — -а, -е. 1》 Прикм. до сфера 1), 2). || Який має форму сфери; кулястий. Сферична лінза. 2》 мат. Розташований на сфері (у 1 знач.). Сферичний трикутник. || Який займається вивченням геометричних фігур, розташованих на сфері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сферичний — сфери́чний (грец. σφαιρικος) пов’язаний зі сферою; ¤ с-а аберація – одне з викривлень зображень, утворюваних оптичною системою; ¤ с-а астрономія – розділ астрономії... Словник іншомовних слів Мельничука
  7. сферичний — Сфери́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)