сферичний
СФЕРИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до сфе́ра 1, 2.
Земна куля має сферичну будову (з навч. літ.);
Було таке враження, що все небо, всю його невагому, сферичну голубінь тримають на собі оті гірські вершини (О. Гончар);
// Який має форму сфери; кулястий.
Сферичне дзеркало являє собою старанно відполіровану поверхню кульового сегмента (з навч. літ.);
Сферичний аеростат;
Сферична лінза;
Сферичний кухоль.
2. мат. Розташований на сфері (у 1 знач.).
Сферичний трикутник;
// Який вивчає геометричні фігури, розташовані на сфері.
Сферична геометрія;
Сферична тригонометрія.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сферичний — сфери́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- сферичний — [сфеиричнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- сферичний — Кулястий Словник чужослів Павло Штепа
- сферичний — -а, -е. 1》 Прикм. до сфера 1), 2). || Який має форму сфери; кулястий. Сферична лінза. 2》 мат. Розташований на сфері (у 1 знач.). Сферичний трикутник. || Який займається вивченням геометричних фігур, розташованих на сфері. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сферичний — сфери́чний (грец. σφαιρικος) пов’язаний зі сферою; ¤ с-а аберація – одне з викривлень зображень, утворюваних оптичною системою; ¤ с-а астрономія – розділ астрономії... Словник іншомовних слів Мельничука
- сферичний — Сфери́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сферичний — СФЕРИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сфе́ра 1, 2. За сучасними даними земна куля має сферичну будову (Веч. Київ, 30.XI 1967, 2); Було таке враження, що все небо, всю його невагому, сферичну голубінь тримають на собі оті гірські вершини (Гончар, І, 1954... Словник української мови в 11 томах