сфера

СФЕ́РА, и, ж.

1. мат. Замкнута поверхня, всі точки якої рівновіддалені від центра.

Геодезичною лінією на площині є пряма, на сфері – коло великого круга (з наук. літ.).

2. Предмет, що має форму кулі; поверхня такого предмета.

В залі вже спалахнули матові сфери електричних ламп (І. Кочерга);

Диміла планета від Нордкапу до Чорного моря, а над її ідеальною сферою сновигали літаки, вивергаючи з своїх черев тисячі бомб (О. Довженко).

3. Район дії, межа поширення чого-небудь.

Я поспішаю за нею [жінкою], наче не можу ще вийти із її сфери (М. Коцюбинський);

Літак потрапив у сферу могутнього урагану, який лютував над Сахарою (Л. Дмитерко);

// Область фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства; галузь знання, виробництва, мистецтва і т. ін.

Чому б Вам не написати .. про те, що зроблено в сфері етнографії? (М. Коцюбинський);

Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства (О. Довженко);

Поезія хоч-не-хоч відводить у світ мрії, у сферу особистих інтимних переживань (з наук. літ.);

Економіка і політика – дві головні сфери суспільного життя (з публіц. літ.);

Сфера побутового обслуговування.

4. Сукупність умов, середовище, в яких що-небудь відбувається; обстановка.

Павлик підбільшав, і його одвезли в київську гімназію .. Там була інша сфера, інше життя (І. Нечуй-Левицький);

Залітаючи думками в післявоєнщину [в майбутнє після війни], уявляючи себе в тій новій, необжитій сфері, він чомусь щоразу зустрічав її там, хотів і не міг розминутися з нею (О. Гончар).

5. тільки мн. Коло осіб, близьких за соціальним становищем, діяльністю і т. ін.

Моя книжка в російському перекладі має деякий успіх, принаймні в російських літературних сферах (М. Коцюбинський);

Він виріс у сферах, де все керується бізнесом (Яків Баш).

(1) Інформаці́йна сфе́ра – сукупність інформації, інформаційної інфраструктури, суб'єктів інформаційних відносин, а також системи їх регулювання.

Поруч із радіо й телебаченням існувала ще .. альтернативна інформаційна сфера: витоки, розмови, чутки (Ю. Андрухович);

Відносини в інформаційній сфері будуть постійно ускладнюватися, тому розбудова вітчизняного інформаційного права вимагає системного підходу та координації діяльності всіх, хто зацікавлений у подальшому розвитку Інтернет-культури взагалі (з наук. літ.);

Особливістю розвитку сучасного суспільства є збільшення ролі інформаційної сфери в житті людини (із журн.);

(2) Небе́сна сфе́ра; Сфе́ра не́ба – небо, небосхил.

По вечері На призьбах сидячи, усі в небесній сфері Втопили погляди (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Всю ніч над степом – зляски [ляскання] батогів, важке сопіння худоби, ідуть і йдуть гурти, гойдаючи на розлогих своїх рогах зоряну сферу неба (О. Гончар);

Оберта́тися в ко́лі (сфе́рі, кружку́ і т. ін.) див. оберта́тися;

(3) Соціа́льна сфе́ра – сфера побутових потреб і культурних інтересів суспільства.

Об'єкти соціальної сфери;

Фінансування соціальної сфери;

(4) Сфе́ра впли́ву – межа дії, границі поширення чого-небудь.

Данило зрозумів, що Ватикан лише хотів підпорядкувати собі нові володіння в Червоній – Галицькій Русі, поширити сферу впливу на політичне життя в Європі (Р. Іванченко);

В Одесі на Дерибасівській побилися шість фотографів, не поділивши сфери впливу (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сфера — сфе́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сфера — Куля, (неба) баня, склепіння (гу раґану) район, (дії) межі, орбіта, царина, га лузь, область, фронт, (компетенції) обсяг; (снів) п. царство, мн. СФЕРИ, (ділові) кола Словник синонімів Караванського
  3. сфера — Царина, середовище, оточення, зосяг, обсяг Словник чужослів Павло Штепа
  4. сфера — -и, ж. 1》 мат. Замкнута поверхня, всі точки якої рівновіддалені від центра. 2》 Предмет, що має форму кулі; поверхня такого предмета. Небесна сфера — небо, небосхил. 3》 Район дії, межа поширення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сфера — сфе́ра (від грец. σφα.ΐρα – м’яч, куля) 1. матем. Сукупність точок, рівновіддалених від даної точки (центра С.). 2. С. небесна – уявна кульова поверхня довільного радіуса з центром в оці спостерігача. 3. Область дії, межі поширення чого-небудь; ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. сфера — Поверхня кулі. Універсальний словник-енциклопедія
  7. сфера — вита́ти (літа́ти) в хма́рах (в небеса́х, в емпіре́ях). Сприймати дійсність нереально, наївно. А в кого ж було питати (поради)? У Катрі? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І. Фразеологічний словник української мови
  8. сфера — ГА́ЛУЗЬ (окрема частина, сторона фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства), ДІЛЯ́НКА, СФЕ́РА, ПО́ЛЕ, НИ́ВА, ЦА́РИНА, ФРОНТ, ЛАН, АРЕ́НА книжн., ПО́ПРИЩЕ книжн., рідко. Словник синонімів української мови
  9. сфера — Сфе́ра, -ри; сфе́ри, сфер Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сфера — СФЕ́РА, и, ж. 1. мат. Замкнута поверхня, всі точки якої рівновіддалені від центра. Геодезичною лінією на площині є пряма, на сфері — коло великого круга (Курс мат. анал., II, 1956, 109). 2. Предмет, що має форму кулі; поверхня такого предмета. Словник української мови в 11 томах
  11. сфера — рос. сфера 1-У математиці — сукупність точок, рівно-напрямлених від даної точки. 2. Область дії, межі поширення чогось (напр. виробництва, торгівлі, обміну). 3. Громадське оточення, обстановка, середовище (економічна сфера). Eкономічна енциклопедія