1. Словник іншомовних слів Мельничука

сфера

сфе́ра

(від грец. σφα.ΐρα – м’яч, куля)

1. матем. Сукупність точок, рівновіддалених від даної точки (центра С.).

2. С. небесна – уявна кульова поверхня довільного радіуса з центром в оці спостерігача.

3. Область дії, межі поширення чого-небудь;

¤ С. впливу – територія або частина території країни, яка зберігає видимість державної незалежності, але фактично перебуває під політичним та економічним впливом імперіалістичної держави.

4. Громадське оточення, обстановка, середовище.

5. Коло осіб, об’єднаних спільністю соціального становища або занять, напр., ділові сфери, наукові сфери.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сфера — сфе́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сфера — Куля, (неба) баня, склепіння (гу раґану) район, (дії) межі, орбіта, царина, га лузь, область, фронт, (компетенції) обсяг; (снів) п. царство, мн. СФЕРИ, (ділові) кола Словник синонімів Караванського
  3. сфера — Царина, середовище, оточення, зосяг, обсяг Словник чужослів Павло Штепа
  4. сфера — СФЕ́РА, и, ж. 1. мат. Замкнута поверхня, всі точки якої рівновіддалені від центра. Геодезичною лінією на площині є пряма, на сфері – коло великого круга (з наук. літ.). 2. Предмет, що має форму кулі; поверхня такого предмета. Словник української мови у 20 томах
  5. сфера — -и, ж. 1》 мат. Замкнута поверхня, всі точки якої рівновіддалені від центра. 2》 Предмет, що має форму кулі; поверхня такого предмета. Небесна сфера — небо, небосхил. 3》 Район дії, межа поширення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сфера — Поверхня кулі. Універсальний словник-енциклопедія
  7. сфера — вита́ти (літа́ти) в хма́рах (в небеса́х, в емпіре́ях). Сприймати дійсність нереально, наївно. А в кого ж було питати (поради)? У Катрі? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І. Фразеологічний словник української мови
  8. сфера — ГА́ЛУЗЬ (окрема частина, сторона фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства), ДІЛЯ́НКА, СФЕ́РА, ПО́ЛЕ, НИ́ВА, ЦА́РИНА, ФРОНТ, ЛАН, АРЕ́НА книжн., ПО́ПРИЩЕ книжн., рідко. Словник синонімів української мови
  9. сфера — Сфе́ра, -ри; сфе́ри, сфер Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сфера — СФЕ́РА, и, ж. 1. мат. Замкнута поверхня, всі точки якої рівновіддалені від центра. Геодезичною лінією на площині є пряма, на сфері — коло великого круга (Курс мат. анал., II, 1956, 109). 2. Предмет, що має форму кулі; поверхня такого предмета. Словник української мови в 11 томах
  11. сфера — рос. сфера 1-У математиці — сукупність точок, рівно-напрямлених від даної точки. 2. Область дії, межі поширення чогось (напр. виробництва, торгівлі, обміну). 3. Громадське оточення, обстановка, середовище (економічна сфера). Eкономічна енциклопедія