1. Словник синонімів української мови

сфера

ГА́ЛУЗЬ (окрема частина, сторона фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства), ДІЛЯ́НКА, СФЕ́РА, ПО́ЛЕ, НИ́ВА, ЦА́РИНА, ФРОНТ, ЛАН, АРЕ́НА книжн., ПО́ПРИЩЕ книжн., рідко. У результаті значно зрослих масштабів виробництва та посилення взаємозалежності всіх галузей економіки серйозно підвищуються вимоги до планування (з журналу); — Ви, певне, знайомі з профілем нашого інституту і, мабуть, облюбували собі якусь з його наукових ділянок? (І. Ле); Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства, далекого плавання, розведення риб і учителювання (О. Довженко); Сьогодні моє свято. Найбільше в моєму житті. 55 років скромної праці на літературному полі (О. Кобилянська); Понад сорок літ трудився Лисенко на ниві української музики (М. Колесса); — Ви своє зробили — розбудили у людей уяву, надію. Місія ваша на цьому кінчається, починається моя царина (М. Чабанівський); Романенко.. напівжартівливим тоном спитав: — Ну, як же діло йде на молочному фронті? (С. Журахович); Гуртом же, вкраїнці, до лану освіти, щоб вихід пошвидше знайти. Прокиньмось від рабства, зневолені діти (П. Грабовський); Голодностепська проблема — це арена колосальних можливостей для інженерів, щоб прикласти свої знання та досвід (І. Ле); — Слава, вона напочатку кожному з нас потрібна, коли людина робить перші кроки на тому чи іншому поприщі (І. Цюпа).

СЕРЕДО́ВИЩЕ (соціально-побутові умови, в яких проходить життя людини; ті, хто оточують людину в її житті), ОТО́ЧЕННЯ, КО́ЛО, СФЕ́РА, СВІТ, ОКІ́Л рідше, ОСЕРЕ́ДОК рідше, О́БШАР рідше. Треба уважно вивчати носіїв фольклору та їхнє середовище (М. Рильський); Селянське середовище; Робітниче середовище; Суспільне оточення; Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам. Товариське оточення, безкорислива мета (Ю. Яновський); Буржуазні сфери; Літературні сфери; Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом (З. Тулуб); Я брав навмисне "об'єктивні" теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сфера — сфе́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сфера — Куля, (неба) баня, склепіння (гу раґану) район, (дії) межі, орбіта, царина, га лузь, область, фронт, (компетенції) обсяг; (снів) п. царство, мн. СФЕРИ, (ділові) кола Словник синонімів Караванського
  3. сфера — Царина, середовище, оточення, зосяг, обсяг Словник чужослів Павло Штепа
  4. сфера — СФЕ́РА, и, ж. 1. мат. Замкнута поверхня, всі точки якої рівновіддалені від центра. Геодезичною лінією на площині є пряма, на сфері – коло великого круга (з наук. літ.). 2. Предмет, що має форму кулі; поверхня такого предмета. Словник української мови у 20 томах
  5. сфера — -и, ж. 1》 мат. Замкнута поверхня, всі точки якої рівновіддалені від центра. 2》 Предмет, що має форму кулі; поверхня такого предмета. Небесна сфера — небо, небосхил. 3》 Район дії, межа поширення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сфера — сфе́ра (від грец. σφα.ΐρα – м’яч, куля) 1. матем. Сукупність точок, рівновіддалених від даної точки (центра С.). 2. С. небесна – уявна кульова поверхня довільного радіуса з центром в оці спостерігача. 3. Область дії, межі поширення чого-небудь; ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
  7. сфера — Поверхня кулі. Універсальний словник-енциклопедія
  8. сфера — вита́ти (літа́ти) в хма́рах (в небеса́х, в емпіре́ях). Сприймати дійсність нереально, наївно. А в кого ж було питати (поради)? У Катрі? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І. Фразеологічний словник української мови
  9. сфера — Сфе́ра, -ри; сфе́ри, сфер Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сфера — СФЕ́РА, и, ж. 1. мат. Замкнута поверхня, всі точки якої рівновіддалені від центра. Геодезичною лінією на площині є пряма, на сфері — коло великого круга (Курс мат. анал., II, 1956, 109). 2. Предмет, що має форму кулі; поверхня такого предмета. Словник української мови в 11 томах
  11. сфера — рос. сфера 1-У математиці — сукупність точок, рівно-напрямлених від даної точки. 2. Область дії, межі поширення чогось (напр. виробництва, торгівлі, обміну). 3. Громадське оточення, обстановка, середовище (економічна сфера). Eкономічна енциклопедія