сформувати

ВИРОБЛЯ́ТИ (удосконалювати певні якості, особливості тощо в якомусь напрямку працею, вправами, силою волі тощо), РОЗВИВА́ТИ, ВИХО́ВУВАТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ПЛЮВАТИ, КРИСТАЛІЗУВА́ТИ. — Док.: ви́робити, розви́нути, ви́ховати, сформува́ти, ви́кувати, ви́кути, ви́ліпити, скристалізува́ти. Свій літературний смак я виробив під впливом європейської літератури (М. Коцюбинський); — Треба привчити всіх вірити в добро, навіть тих, що далекі від цього, треба розвивати їхню людяність (Є. Гуцало); Наша школа повинна не тільки давати знання, а й формувати характер, виховувати підростаючу людину (з газети); Та боротьба ж виковує характери до бою (П. Тичина); Авторський погляд на героя, вміння виліпити його характер мають неабияке значення для всіх жанрів прози (з журналу); У трудовій діяльності людина розвиває свої таланти, кристалізує характер і виробляє світогляд (О. Гуреїв).

I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм., МУШТРУВА́ТИ фам., ШКО́ЛИТИ розм., ОТІ́СУВАТИ розм., ОБТІ́СУВАТИ розм., ОБШЛІФО́ВУВАТИ розм., СТРУ́НЧИТИ розм. — Док.: ви́ховати, ви́ростити, ви́плекати, ви́пестити, ви́пестувати, ви́глядіти, сформува́ти, ви́колисати, ви́колихати, ви́ліпити, ви́муштрувати, ви́школити, отеса́ти, обтеса́ти, обшліфува́ти. В ранніх.. літах нас виховують пильно й дбайливо (М. Зеров); Виховав дитину в добру годину (прислів'я); Я хотів для Валика зробити значно більше — виростити справжнього патріота, чудову людину (В. Логвиненко); І ось тепер він сидить з блокнотом та олівцем у руках і дивиться на свою роту, яку плекав, навчав, ростив, як мати своїх дітей (О. Гончар); І вигодували й випестили з мене робітника дужого (Панас Мирний); — Як буде син — призвичаю й його до господарства, а дочка — вигляди, викохай її і віддай заміж за доброго чоловіка (Панас Мирний); — Ох, не просте це діло — формувати людину (О. Гончар); Високе, почесне й надзвичайно важке завдання — ліпити характер дитини (О. Донченко); З молодого, як із воску: що хоч, те й виліпиш (прислів'я); — Чоловік мій воює, батальйоном командує, а я дітей вдома муштрую (Ю. Збанацький); — Ніколи не була я в школі — згадує Олена Семенівна. — Саме життя школило мене... (з журналу); З часом.. удалось матері його троха обтесати й освоїти.., але зробити з нього панича.. мати таки не здужала (І. Франко); Свого Корнія вона струнчить весь час, щоб не заглядав у чарку (О. Гончар).

ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (давати початок існуванню чого-небудь), СТВО́РЮВАТИ, ЗАСНО́ВУВАТИ, ЗАПОЧАТКО́ВУВАТИ, УТВО́РЮВАТИ, ФОРМУВА́ТИ, ЗАКЛАДА́ТИ, ЗБИВА́ТИ розм. — Док.: організува́ти, зорганізува́ти, створи́ти, заснува́ти, започаткува́ти, утвори́ти, сформува́ти, закла́сти, зби́ти. У 1922 році Л. Курбас організував театр "Березіль", де провів ряд найбільш визначних експериментальних робіт (з журналу); Селяни створили свою партію; Після революції разом з іншими митцями М. Жук засновує Українську академію мистецтв (з журналу); Започаткувати кооператив; Взявся я формувати партизанський загін (Ю. Яновський); Його (колгосп) заклали цієї весни в їхньому селі (П. Панч); Намічали (керівники) людей, з яких би можна збивати міцну організацію (Д. Бедзик). — Пор. засно́вувати.

УТВО́РЮВАТИ (викликати появу, виникнення чогось), ТВОРИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ГЕНЕРУВА́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ. — Док.: утвори́ти, сформува́ти, породи́ти. Двір запрудили вози, вози і вози, як на ярмарку. Нескінченним чорним потоком розтікалися вони в різні кінці дворища, утворюючи пробки (Григорій Тютюнник); Кружляє світ наш між світів, Гуде землі прадавній спів, І кожен атом і мікрон Один виконують закон, І творять море, поле й твердь (М. Рильський); Мікроорганізми продукують цілий ряд ферментів, яких немає у травному тракті безхребетних (з журналу); Вважається, що наше світило генерує біоактивне випромінювання, яке безпосередньо впливає на біологічні процеси (з газети).