сценка

сце́нка

[сценка]

-нки^е, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок

Значення в інших словниках

1. сценка — сце́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сценка — СЦЕ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до сце́на 1–4. Міми, батьківщиною яких є стародавня Греція, являли собою сценки, де в пародійній манері актори показували епізоди повсякденного життя простолюдинів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. сценка — -и, ж. 1》 Зменш. до сцена 1-4). 2》 Невеликий закінчений драматичний твір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сценка — СЦЕ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до сце́на 1-4. Міми, батьківщиною яких є стародавня Греція, являли собою сценки, де в пародійній манері актори показували епізоди повсякденного життя простолюдинів (Мист.  Словник української мови в 11 томах