Значення в інших словниках
-
сяяти —
ся́яти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
сяяти —
(- зорі) ясніти, зоріти, променіти, (- очі ще) світитися, горіти, променитися, (відбитим світлом) блищати, (всіма барвами) грати, сіяти, п-к СЯЮЧИЙ <бар СІЯЮЧИЙ>, що сяє, опромінений, блискучий, сяйливий, осяйний сонцеликий, променистий
Словник синонімів Караванського
-
сяяти —
див. блищати
Словник синонімів Вусика
-
сяяти —
і заст. сяти, сяю, сяєш, недок. 1》 Випромінювати рівне, яскраве світло, яскраво світитися (про світила, джерела світла); сіяти. || Бути яскраво освітленим, наповненим світлом. 2》 чим і без додатка. Блищати, відбиваючи світло, промені.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сяяти —
СЯ́ЯТИ, заст. СЯ́ТИ, ся́ю, ся́єш, недок. 1. Випромінювати рівне, яскраве світло, яскраво світитися (про світила, джерела світла); сія́ти. Надворі сонечко сяло (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
сяяти —
БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (давати блиск, бути блискучим, відбиваючи світло), БЛИСТІ́ТИ рідко, БЛИЩА́ТИСЯ без додатка, рідко, СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил., СІЯ́ТИ підсил. заст., поет., ПРОМЕНІ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
-
сяяти —
Ся́ти і ся́яти, ся́ю, ся́єш; сяй, ся́йте; сяв і ся́яв, ся́ла і ся́яла
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сяяти —
СЯ́ЯТИ і заст. СЯ́ТИ, ся́ю, ся́єш, недок. 1. Випромінювати рівне, яскраве світло, яскраво світитися (про світила, джерела світла); сіяти. Надворі сонечко сяло (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
-
сяяти —
Сяяти, -сяю, -єш гл. = сяти.
Словник української мови Грінченка