табуретка —
табуре́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
табуретка —
Дзиґлик, див. стулець
Словник чужослів Павло Штепа
табуретка —
ТАБУРЕ́ТКА, и, ж. Те саме, що табуре́т. Сідає [Любов] проти бюста на табуретці, що до піаніно (Леся Українка); Попід стінами стояли стільці й табуретки (М. Олійник).
Словник української мови у 20 томах
табуретка —
И, ж. Невеликий моторолер. Терпіти не можу табуретки, особливо коли на них їздять дебелі дядьки.
Словник сучасного українського сленгу
табуретка —
-и, ж. Те саме, що табурет.
Великий тлумачний словник сучасної мови
табуретка —
СТІЛЕ́ЦЬ (вид меблів у формі короткої лави зі спинкою для сидіння однієї людини); ДЗИ́ҐЛИК (звичайно на трьох ніжках і з гвинтом); ТАБУРЕТ, ТАБУРЕТКА (з квадратним сидінням без спинки). Попід стінами стояли рядками дубові стільці з високими спинками (І.
Словник синонімів української мови
табуретка —
ТАБУРЕ́ТКА, и, ж. Те саме, що табуре́т. Сідає [Любов] проти бюста на табуретці, що до піаніно (Л. Укр., II, 1951, 35); Попід стінами стояли стільці й табуретки (М. Ол., Леся, 1960, 145).
Словник української мови в 11 томах