талановитий —
(з видатними здібностями) обдарований.
Словник синонімів Полюги
талановитий —
таланови́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
талановитий —
Обдарований, с. високообдарований, геніяльний, з. кебетливий, кебетний; (виконавець) блискучий; (щасливий) удачливий, ТАЛАНИСТИЙ.
Словник синонімів Караванського
талановитий —
див. видатний; розумний
Словник синонімів Вусика
талановитий —
Здібний, кебетний
Словник чужослів Павло Штепа
талановитий —
ТАЛАНОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Який має великі здібності, талант (у 1 знач.). Треба сказати, що д. Коцюбинський дуже талановитий чоловік і дуже живі питання захоплює своїми творами (Панас Мирний); [Оля:] Сошенко побачив, що Тарас талановитий хлопець (С.
Словник української мови у 20 томах
талановитий —
-а, -е. 1》 Який має великі здібності, талант (у 2 знач.). 2》 Який виконано з талантом (у 2 знач.); який відзначається високою майстерністю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
талановитий —
ЗДІ́БНИЙ (який має природні здібності до чогось), ЗДА́ТНИЙ рідше, УДА́ТНИЙ (ВДА́ТНИЙ), ВДА́ЛИЙ, КЕБЕ́ТЛИВИЙ розм., КЕБЕ́ТНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., СТЕ́ПНИЙ розм., ЗДА́НИЙ діал., ХИСТКИ́Й діал.
Словник синонімів української мови
талановитий —
Таланови́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
талановитий —
ТАЛАНОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Який має великі здібності, талант (у 1 знач.). Треба сказати, що д. Коцюбинський дуже талановитий чоловік і дуже живі питання захоплює своїми творами (Мирний, V, 1955, 402); [Оля:] Сошенко побачив, що Тарас талановитий хлопець (Вас.
Словник української мови в 11 томах
талановитий —
Талановитий, -а, -е Даровитый, способный, талантливый.
Словник української мови Грінченка