твірний —
твірни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
твірний —
ТВІРНИ́Й, а́, е́. 1. Який утворює або на основі якого утворюється що-небудь. 2. у знач. ім. твірна́, но́ї, ж., мат. Те саме, що Твірна́ лі́нія. Відрізки, які сполучають вершину конуса з точками кола основи, називаються твірними конуса (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
твірний —
-а, -е. 1》 Який утворює або на основі якого утворюється що-небудь. Твірна лінія мат. — лінія, що своїм рухом утворює яку-небудь поверхню. Твірна основа лінгв. — основа, від якої утворюється похідне слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
твірний —
ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн., ПЕРВОЗДА́ННИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
твірний —
ТВІРНИ́Й, а́, е́. 1. Який утворює або на основі якого утворюється що-небудь. ∆ Твірна́ лі́нія, мат. — лінія, що своїм рухом утворює яку-небудь поверхню.
Словник української мови в 11 томах