твірний
ТВІРНИ́Й, а́, е́.
1. Який утворює або на основі якого утворюється що-небудь.
2. у знач. ім. твірна́, но́ї, ж., мат. Те саме, що Твірна́ лі́нія.
Відрізки, які сполучають вершину конуса з точками кола основи, називаються твірними конуса (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)