теля —
ТЕЛЯ́, я́ти, с. 1. Маля корови. Іван хотів Теля від вовка боронити (Л. Боровиковський); На козаковому дворі десь далеко заревла корова і до неї обізвалось теля (І.
Словник української мови у 20 томах
теля —
теля: ◊ диви́тися мов теля́ на мальовані ворота витрішуватися (ст): А ти чого стоїш та дивишся мов теля на мальовані ворота...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
теля —
Дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти. Іронічно, коли хочуть зробити неможливе. Дивиться, як теля на мальовані ворота. Дивиться глуповато, з зачудованням, не розуміє, що бачить. Золоте теля потягне більше, як великий бик.
Приповідки або українсько-народня філософія
теля —
-яти, с. 1》 Маля корови. || Маля лосиці, олениці та деяких інших великих копитних тварин. 2》 перен., розм., зневажл. Про молоду, недосвідчену або неспритну людину. || Про того, хто має спокійну вдачу; покірний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
теля —
бо́же теля́. Дуже спокійна, лагідна, але безвольна, інертна людина. — Але актив у нас який? Жменя. А решта — божі телята (І. Микитенко); — Куди ж ти тікаєш? Ну? Постривай. Ех, ти, боже теля! Павко, скажи, і чого ти таке боже теля? (Л. Письменна).
Фразеологічний словник української мови
теля —
ТЕЛЯ́ (маля корови), МИ́НЯ дит.; ТЕЛЕ́ЦЬ заст. (перев. про бичка). Пожену я товар на яр, На гору — телята (пісня); Чабани, Веніамінові внучата, Тельця отрокам принесли (Т. Шевченко).
Словник синонімів української мови
теля —
ТЕЛЯ́, я́ти, с. 1. Маля корови. Іван хотів Теля від вовка боронити (Бор., Тв., 1957, 164); На козаковому дворі десь далеко заревла корова і до неї обізвалось теля (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
теля —
Теля, -ляти с. Теленокъ. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. ум. телятко, телятонько, теляточко.
Словник української мови Грінченка