1. Орфоепічний словник української мови

теля

теля́

[теил’а]

-л'атие, ор. -л'ам, м. (на) -л'ат'і, мн. -л'ата

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теля — теля́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. теля — Бичечок, бичок, бузівок, бузімок, виросток, телиця, теличка, телятко, теляточко Словник синонімів Вусика
  3. теля — ТЕЛЯ́, я́ти, с. 1. Маля корови. Іван хотів Теля від вовка боронити (Л. Боровиковський); На козаковому дворі десь далеко заревла корова і до неї обізвалось теля (І. Словник української мови у 20 томах
  4. теля — теля: ◊ диви́тися мов теля́ на мальовані ворота витрішуватися (ст): А ти чого стоїш та дивишся мов теля на мальовані ворота... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. теля — Дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти. Іронічно, коли хочуть зробити неможливе. Дивиться, як теля на мальовані ворота. Дивиться глуповато, з зачудованням, не розуміє, що бачить. Золоте теля потягне більше, як великий бик. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. теля — -яти, с. 1》 Маля корови. || Маля лосиці, олениці та деяких інших великих копитних тварин. 2》 перен., розм., зневажл. Про молоду, недосвідчену або неспритну людину. || Про того, хто має спокійну вдачу; покірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. теля — бо́же теля́. Дуже спокійна, лагідна, але безвольна, інертна людина. — Але актив у нас який? Жменя. А решта — божі телята (І. Микитенко); — Куди ж ти тікаєш? Ну? Постривай. Ех, ти, боже теля! Павко, скажи, і чого ти таке боже теля? (Л. Письменна). Фразеологічний словник української мови
  8. теля — ТЕЛЯ́ (маля корови), МИ́НЯ дит.; ТЕЛЕ́ЦЬ заст. (перев. про бичка). Пожену я товар на яр, На гору — телята (пісня); Чабани, Веніамінові внучата, Тельця отрокам принесли (Т. Шевченко). Словник синонімів української мови
  9. теля — Теля́, -ля́ти, -ля́ті, -ля́м; -ля́та, -ля́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. теля — ТЕЛЯ́, я́ти, с. 1. Маля корови. Іван хотів Теля від вовка боронити (Бор., Тв., 1957, 164); На козаковому дворі десь далеко заревла корова і до неї обізвалось теля (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. теля — Теля, -ляти с. Теленокъ. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. ум. телятко, телятонько, теляточко. Словник української мови Грінченка