теля

бо́же теля́. Дуже спокійна, лагідна, але безвольна, інертна людина. — Але актив у нас який? Жменя. А решта — божі телята (І. Микитенко); — Куди ж ти тікаєш? Ну? Постривай. Ех, ти, боже теля! Павко, скажи, і чого ти таке боже теля? (Л. Письменна).

(там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),) де Мака́р теля́т пасе́, ірон. Там або туди, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; дуже далеко. Скільки-то люду .. пішло на казенні хліба, а дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе (Панас Мирний). де Мака́р теля́т не пас. Опинились в грізний час, Де Макар телят не пас (В. Іванович).

(там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),) куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т. ін.), ірон. Туди або там, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (Укр.. присл..); (Синявін:) Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле); Стражник продовжував уперто дивитися на Лук’яна, а губи мало не казали: “Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить!” (П. Панч); — Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах).

у Бо́га теля́ з’ї́сти, жарт. Провинитися у чомусь; бути гіршим за інших. Позвали (покликали) Лисицю, Ведмідь і каже: — Лисичко, треба тобі йти до Лева побалакати з ним .. — А що ж, я хіба у Бога теля з’їла, чи що? Хай хто-небудь інший піде (Укр. дит. фолькл.); (Аблакат:) Що ж то я у Бога теля з’їв, чи як, що мені гріх за труди взять? (І. Карпенко-Карий); В один із своїх виходів Спартак, загледівши .. Духновича, був щиро цим здивований: — І ти тут? — А що ж, як я: в Бога теля з’їв? (О. Гончар); — Дай,— думаю,— і я поїду на стадіон. Що я гірший за інших чи в Бога теля з’їв? (І. Сочивець).

як (мов, ні́би і т. ін.) бара́н на но́ві́ воро́та, зі сл. диви́тися, втелю́щитися, витріща́тися і под., зневажл. Спантеличено, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Вночі, як ми (шевці) поснемо, встромить морду в книжку і дивиться, як баран на нові ворота (М. Чабанівський); Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Ю. Збанацький). як козе́л на но́ві́ воро́та. — Воли в ярмі, та й ті ревуть…— гримнув на москаля, аж той свистати перестав. Дивиться на його (нього), як козел на нові ворота (Марко Вовчок). як теля́ на но́ві́ воро́та. Чого очі витріщила, як теля на нові ворота? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) теля́ в нари́тнику, зі сл. пиша́тися, велича́тися і под. Надто, особливо. Сиджу я під образами, пишаюсь, мов теля в наритнику, та очима на Тетяну спідлоба ґедзики пускаю (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) теля́ на но́ві воро́та, зі сл. диви́тися, витріща́тися і под. 1. З повним нерозумінням. — Більшість, закінчивши гімназію, .. за рік-два забудуть читати по-грецьки, а на таблицю логарифмів дивитимуться, як теля на нові ворота (П. Колесник). 2. Здивовано, розгублено, спантеличено. — Сказано, знімай оте лахміття! Чого дивишся, як теля на нові ворота (І. Чендей); — Чого очі витріщила, як теля на нові ворота? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах); Дмитро глипає то на мене, то на Маринку, як теля на нові ворота (В. Речмедін); — Думаєш, тільки ти не впізнав? — привітався він (Крук) тепло й сердечно.— Позавчора навіть рідна сестра дивилась на мене, мов теля на нові ворота (П. Козланюк). як коро́ва на нові́ воро́та. Бичковський витріщив на неї очі, як корова на нові ворота, і, очевидячки, вагався: чи знайома, чи не знайома? (І. Нечуй-Левицький).