тельбух

ви́пустити / випуска́ти кишки́ з кого, кому, зневажл. Зарізати, заколоти, убити кого-небудь. Бився він (бугай) люто, не розбираючи; на людину наскочить — людину вб’є, на кабана — кабану кишки випустить (І. Муратов); — Ти ще мені ниньки скажи. Я з тебе льотом кишки випущу! — визвірився бандит і рвонув з плеча карабін (М. Стельмах); — Скажіть вашому синові, якщо він ще наважиться дражнити мого собаку, я випущу з нього кишки! — гнівно кричав розлючений Максим (Ю. Мокрієв); — А той почав лаяти проклятого Мину із криком: “Рятуйте, кишки випускає!” — упав у калюжу (О. Довженко). ви́пустити те́льбухи (ба́ндури). — Ой ти, жебраче нещасний! — заревів придушено Жменяк, націлившись вилами палієві на живіт. Я з тебе тельбухи випущу! (М. Томчаній); Кричав Марусяк і грозив, що бандури випустить кожному, хто лиш буде мішатися не в своє діло (Г. Хоткевич).