тельбух

ТЕ́ЛЬБУХ див. те́льбухи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тельбух — те́льбух іменник чоловічого роду частіше вживається у множині Орфографічний словник української мови
  2. тельбух — див. нутрощі Словник синонімів Вусика
  3. тельбух — див. тельбухи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тельбух — ви́пустити / випуска́ти кишки́ з кого, кому, зневажл. Зарізати, заколоти, убити кого-небудь. Бився він (бугай) люто, не розбираючи; на людину наскочить — людину вб’є, на кабана — кабану кишки випустить (І. Муратов); — Ти ще мені ниньки скажи. Фразеологічний словник української мови
  5. тельбух — НУ́ТРОЩІ мн. (внутрішні органи людини або тварин), СЕРЕ́ДИНА, НУТРО́ розм.; ТЕ́ЛЬБУХИ мн., ПО́ТРУХ (ПО́ТРОХ рідше) перев. мн., БАБЕ́ШКИ мн., діал., ПО́ДРІБ діал. (нутрощі вбитої тварини; зневажл. — про внутрішні органи людини); БЕ́БЕХИ мн., розм. Словник синонімів української мови
  6. тельбух — ТЕ́ЛЬБУХ див. те́льбухи. Словник української мови в 11 томах
  7. тельбух — Тельбух, -ха м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. ум. тельбушо́к. Мнж. 14. Словник української мови Грінченка