теля

Дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти.

Іронічно, коли хочуть зробити неможливе.

Дивиться, як теля на мальовані ворота.

Дивиться глуповато, з зачудованням, не розуміє, що бачить.

Золоте теля потягне більше, як великий бик.

На гроші кожен злакомиться, ними легко підкупити.

Із благовісного теляти, добра не ждати.

Від дурного помочі не сподійся.

Ласкаве теля дві мамі ссе.

Добрий користає де не піде.

Мудрійше теля, від корови.

Діти уважають себе мудрійшими від родичів.

Через бабині телята, не мож вовкові в город подивитись.

Глум із злодія, який через дрібницю не годен украсти.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теля — теля́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. теля — Бичечок, бичок, бузівок, бузімок, виросток, телиця, теличка, телятко, теляточко Словник синонімів Вусика
  3. теля — [теил’а] -л'атие, ор. -л'ам, м. (на) -л'ат'і, мн. -л'ата Орфоепічний словник української мови
  4. теля — ТЕЛЯ́, я́ти, с. 1. Маля корови. Іван хотів Теля від вовка боронити (Л. Боровиковський); На козаковому дворі десь далеко заревла корова і до неї обізвалось теля (І. Словник української мови у 20 томах
  5. теля — теля: ◊ диви́тися мов теля́ на мальовані ворота витрішуватися (ст): А ти чого стоїш та дивишся мов теля на мальовані ворота... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. теля — -яти, с. 1》 Маля корови. || Маля лосиці, олениці та деяких інших великих копитних тварин. 2》 перен., розм., зневажл. Про молоду, недосвідчену або неспритну людину. || Про того, хто має спокійну вдачу; покірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. теля — бо́же теля́. Дуже спокійна, лагідна, але безвольна, інертна людина. — Але актив у нас який? Жменя. А решта — божі телята (І. Микитенко); — Куди ж ти тікаєш? Ну? Постривай. Ех, ти, боже теля! Павко, скажи, і чого ти таке боже теля? (Л. Письменна). Фразеологічний словник української мови
  8. теля — ТЕЛЯ́ (маля корови), МИ́НЯ дит.; ТЕЛЕ́ЦЬ заст. (перев. про бичка). Пожену я товар на яр, На гору — телята (пісня); Чабани, Веніамінові внучата, Тельця отрокам принесли (Т. Шевченко). Словник синонімів української мови
  9. теля — Теля́, -ля́ти, -ля́ті, -ля́м; -ля́та, -ля́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. теля — ТЕЛЯ́, я́ти, с. 1. Маля корови. Іван хотів Теля від вовка боронити (Бор., Тв., 1957, 164); На козаковому дворі десь далеко заревла корова і до неї обізвалось теля (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. теля — Теля, -ляти с. Теленокъ. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. ум. телятко, телятонько, теляточко. Словник української мови Грінченка