теля

ТЕЛЯ́, я́ти, с.

1. Маля корови.

Іван хотів Теля від вовка боронити (Бор., Тв., 1957, 164);

На козаковому дворі десь далеко заревла корова і до неї обізвалось теля (Н.-Лев., VI, 1966, 386);

— Корова, сама знаєш, щороку приводить теля, конячка — дає лоша, вівця — скочується ягнятком. (Стельмах, І, 1962, 311);

*У порівн. Скаче, як теля на упоні (Номис, 1864, № 12492);

// Маля лосиці, олениці та деяких інших великих копитних тварин.

Рухливі молоді олені — вже не телята, але ще й не дорослі (Трубл., Вовки.., 1936, 37);

Одна антилопа приносить за своє життя 10-15 телят (Наука.., 3, 1968, 66).

2. перен., розм., зневажл. Про молоду, недосвідчену або неспритну людину.

Безтурботні телята, думав Петру про свою дочку та зятя, вони нічого не хочуть знати, не хочуть подумати про те, що бентежить душу старої людини (Чаб., Балкан. весна, 1960, 461);

Пішов [Ясень] до себе в кабінет і ліг. Згадалась Ніна. Де вона зараз? Дурне теля, отак усе сколошкала, отак усе споганила (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 279);

// Про того, хто має спокійну вдачу; покірний.

— Спочатку поштивості навчися, — не пожалів парубка Іванишин. — Не всі ж телятами народилися, — огризнувся Клим (Стельмах, II, 1962, 363).

◊ Дай бо́же на́шому теля́ті во́вка з’ї́сти! див. вовк;

Де Мака́р теля́т пасе́ див. пасти¹;

Диви́тися (ви́рячитися, ви́тріщити о́чі), мов (як, на́че) теля́ на [нові́, мальо́вані] воро́та — дивитися з великим подивом.

Гаїнка, дивуючись, глянула на батька. — Ну, чого вирячилась, як лисе теля на нові ворота? (Гр., II, 1963, 458);

Крук.. дивився на Луця, мов теля на ворота (Козл., Ю. Крук, 1957, 378);

— Чого очі витріщила, як теля на нові ворота? — замахнувся гарапником Карпо. — Відчиняй браму! (Стельмах, II, 1962, 367);

Куди́ (де) Мака́р теля́т не ганя́в див. ганя́ти;

У бо́га теля́ з’ї́сти — провинитися в чомусь.

[Аблакат:] Що ж то я у бога теля з’їв, чи як, що мені гріх за труди взять? (К.-Карий, І, 1960, 182);

— Всі кинулись по інститутах, по технікумах, всі заяви подаєте, а я що: в бога теля з’їв? (Гончар, Тронка, 1963, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теля — теля́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. теля — Бичечок, бичок, бузівок, бузімок, виросток, телиця, теличка, телятко, теляточко Словник синонімів Вусика
  3. теля — [теил’а] -л'атие, ор. -л'ам, м. (на) -л'ат'і, мн. -л'ата Орфоепічний словник української мови
  4. теля — ТЕЛЯ́, я́ти, с. 1. Маля корови. Іван хотів Теля від вовка боронити (Л. Боровиковський); На козаковому дворі десь далеко заревла корова і до неї обізвалось теля (І. Словник української мови у 20 томах
  5. теля — теля: ◊ диви́тися мов теля́ на мальовані ворота витрішуватися (ст): А ти чого стоїш та дивишся мов теля на мальовані ворота... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. теля — Дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти. Іронічно, коли хочуть зробити неможливе. Дивиться, як теля на мальовані ворота. Дивиться глуповато, з зачудованням, не розуміє, що бачить. Золоте теля потягне більше, як великий бик. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. теля — -яти, с. 1》 Маля корови. || Маля лосиці, олениці та деяких інших великих копитних тварин. 2》 перен., розм., зневажл. Про молоду, недосвідчену або неспритну людину. || Про того, хто має спокійну вдачу; покірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. теля — бо́же теля́. Дуже спокійна, лагідна, але безвольна, інертна людина. — Але актив у нас який? Жменя. А решта — божі телята (І. Микитенко); — Куди ж ти тікаєш? Ну? Постривай. Ех, ти, боже теля! Павко, скажи, і чого ти таке боже теля? (Л. Письменна). Фразеологічний словник української мови
  9. теля — ТЕЛЯ́ (маля корови), МИ́НЯ дит.; ТЕЛЕ́ЦЬ заст. (перев. про бичка). Пожену я товар на яр, На гору — телята (пісня); Чабани, Веніамінові внучата, Тельця отрокам принесли (Т. Шевченко). Словник синонімів української мови
  10. теля — Теля́, -ля́ти, -ля́ті, -ля́м; -ля́та, -ля́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. теля — Теля, -ляти с. Теленокъ. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. ум. телятко, телятонько, теляточко. Словник української мови Грінченка