1. Приповідки або українсько-народня філософія

текти

По бороді текло, а в роті не було.

Говорять жартома, коли не було що з'їсти.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. текти — (переміщуватися в певному напрямку — про рідину) литися, точитися, бігти, (сильно) бурити, котити, (струмком) цідити, дзюрчати, струмувати, (кров із рани) юшити, цебеніти. Словник синонімів Полюги
  2. текти — текти́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. текти — (- річку) плисти, протікати, (у море) впадати; (- рідину) литися, струмувати, бігти, точитися, (потоками) пливти, (цівкою) дзюрити, юшити, цебенити; (- розмову) снуватися; (- час) минати, збігати; (- пісок) сипатися, (- пашню) обсипатися; (- дах) протікати. Словник синонімів Караванського
  4. текти — див. лити Словник синонімів Вусика
  5. текти — [теикти] теиче; мин. т'ік, теикла; нак. теичи, теич'іт' Орфоепічний словник української мови
  6. текти — ТЕКТИ́, тече́; мин. ч. тік, текла́, ло́; наказ. сп. течи́; недок. 1. Переміщати свої води в певному напрямі (про річку, струмок і т. ін.); плисти. Тече річка все тихенько І моря шукає (П. Гулак-Артемовський); – Не плачте, дурні! – кажуть їм запорожці. Словник української мови у 20 томах
  7. текти — тече; мин. ч. тік, текла, текло; наказ. сп. течи; недок. 1》 Переміщати свої води в певному напрямі (про річку, струмок і т. ін.); плисти. || Рухатися своєю течією, пропливати де-небудь. || Впадати (в річку, море і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. текти — (аж) сли́на (з ро́та (по губа́х)) ко́титься (тече́, набіга́є і т. ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  9. текти — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  10. текти — Текти́, течу́, тече́ш, течу́ть; тік, текла́, текли́; ті́кши; течи́, течі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. текти — ТЕКТИ́, тече́; мин. ч. тік, текла́, ло́; наказ. сп. течи́; недок. 1. Переміщати свої води в певному напрямі (про річку, струмок і т. ін.); плисти. Тече річка все тихенько І моря шукає (Г.-Арт., Байки.., 1958, 153); — Не плачте, дурні!... Словник української мови в 11 томах
  12. текти — Текти́, -течу́, -че́ш гл. Течь. Тече річка невеличка, схочу-перескочу. Чуб. V. 13. Словник української мови Грінченка