текти

ТЕКТИ́, тече́; мин. ч. тік, текла́, ло́; наказ. сп. течи́; недок.

1. Переміщати свої води в певному напрямі (про річку, струмок і т. ін.); плисти.

Тече річка все тихенько І моря шукає (П. Гулак-Артемовський);

– Не плачте, дурні! – кажуть їм запорожці. – Дніпро тече просто до Січі... (П. Куліш);

На полях сніги, як дими, та під ними в глибині десь течуть струмки незримі, щоб проснутись повесні (В. Сосюра);

Струмочок тік ледь-ледь, не журчав і не сміявся (О. Іваненко);

// Проходити своєю течією, протікати де-небудь.

Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка – Раставиця (І. Нечуй-Левицький);

Праворуч, за низьким степовим обрієм, текла могутня й повновода Сирдар'я (З. Тулуб);

// Впадати (в річку, море й т. ін.).

Тече вода в синє море Та не витікає (Т. Шевченко);

В Азовське море з Кримських гір тече найбільша річка Криму – Салгир (з наук. літ.).

2. Струменіти, литися (про рідину).

Над річкою, в чистім полі, Могила чорніє; Де кров текла козацькая, Трава зеленіє (Т. Шевченко);

Сльози течуть по його обличчю, серце маленьке рветься з жалю, а Дмитрик біжить усе далі і нічого не бачить перед собою (М. Коцюбинський);

Господарка раптом побачила, що з крана тік тоненький, блискучий струмочок води (Олесь Досвітній);

При .. високих температурах деформація металу в одному якомусь місці призводить до того, що він починає текти (з наук.-попул. літ.);

// безос.

По бороді текло, а в роті сухо було! (прислів'я);

Змокла [Маруся], як хлюща, так з неї і тече (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Прийшла додому – гарба соломи на подвір'ї, наче вродилася. Сам бригадир зверху на хаті .. А то вже і стеля падала, і по стінах текло... (О. Гончар);

// перен. Поширюватися в повітрі (про світло, запах тощо).

Од каганця проміння в'яле тремтить, хитається й тече (В. Сосюра);

Згори, з міста, текли до води запахи вечірніх лип, солодкі, моторошні (Ю. Яновський);

Після чорних бур, у погожі, переповнені сонцем дні, весняне марево текло перед ними [заробітчанами] (О. Гончар);

// перен. Звучати плавно, рівно та безперервно (про звуки, слова тощо).

Неначе наш Дніпро широкий, Слова його лились, текли, І в серце падали глибоко! (Т. Шевченко);

Пісня текла, мов дзюрчання ключа (В. Бичко);

// перен. Виникати в певній послідовності, іти одна за одною (про думки).

Орест іронічно усміхається сам до себе .. Думки течуть йому, не залишаючи сліду в свідомості (Олесь Досвітній);

Думки текли швидко, як літні сни (Ю. Яновський);

// перен. Відбуватися, проходити (про розмову, бесіду).

Тече розмова незрадлива Довкола дружнього стола (Л. Дмитерко);

Бесіда текла вільно, невимушено (Д. Ткач);

// перен. Хвилеподібно спадати (про волосся).

Течуть ті коси з пліч, мов ручаї (І. Гончаренко);

* Образно. Витяг [Блаженко], став розгортати [хустину], розпускати її. Приємно тече під шорсткими пальцями тканина, м'яка, ласкава (О. Гончар).

3. перен. Іти, рухатися суцільною масою, лавиною, безперервним потоком (про велику кількість людей, тварин).

Посередині ярмарку народ тече, як в берегах річка (М. Коцюбинський);

Юрба текла, текла і раптом стала (Леся Українка);

Уважно стежать [Ворошилов і Будьонний] за безконечним рухом кінних полків, що течуть і течуть через Дніпро по вузенькій смужці понтонного мосту (О. Гончар);

Йому довелося трохи притримати Ластівку, щоб дати дорогу пастушкам, що зганяли .. отару овець, яка текла чорною вовняною рікою (Григорій Тютюнник);

// Надходити у великій кількості.

Потоком течуть з них [пароплавів] на берег гармати, паровози, різне спорядження... (О. Гончар).

4. Минати, проходити, збігати (про час і те, що триває, відбувається в часі).

Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини (М. Коцюбинський);

Бувають дні й роки, що в'яло, Немов осіння мла, течуть (М. Рильський);

Життя в будинку текло мирно і спокійно (О. Іваненко).

5. Сипатися цівкою, потоком (про пісок, зерно тощо).

Із сошників тече добірне зерно У теплу землю (І. Вирган);

В млині поскрипує немудра снасть Й мука тече (М. Стельмах);

Знову розгортала [Марія] золоте зерно, що текло в засіки (І. Цюпа);

// розм. Обсипатися (про хліб на пні).

Сонце пекло, пшениця сохла, от-от буде текти (М. Коцюбинський).

6. Пропускати рідину крізь дірки, щілини (про несправні будівлі, предмети).

Під дощ хати не криють, а коли ясно – і сама не тече (прислів'я);

В великі дощі та заливи готелі течуть, як старі діжки (І. Нечуй-Левицький);

Мусив у Лубнах купити калоші, бо старі розлізлися, текли і набирали болота (М. Коцюбинський);

Та ж він весь, чисто весь залився гасом! Прокляті бідони течуть! (Ю. Смолич).

◇ [Аж] сли́на (сли́нка) [з ро́та (по губа́х)] ко́титься (тече́, набіга́є і т. ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т. ін.) див. сли́на;

(1) Аж сли́нка тече́ (д) див. сли́на;

Дворя́нська (голуба́, блаки́тна) кров тече́ у жи́лах див. кров;

(2) Крізь па́льці (по́між па́льцями) текти́ (розтіка́тися, уплива́ти і т. ін.) / упливти́ (піти́ і т. ін.) – втрачатися, витрачатися, губитися і т. ін. швидко або марно, даремно, по-пустому, без усякої користі.

[Юда:] Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоніі так щодня! (Леся Українка);

Ще не минуло і году, Все хазяйство, мов у воду, Поміж пальцями пішло І усе йому село – Насміялося у вічі (І. Манжура);

Кров (рідко крі́вця) [рі́ками] ллє́ться (тече́, розлива́ється, пролива́ється і т. ін.) / полила́ся (потекла́, розлила́ся, пролила́ся і т. ін.) див. кров;

Пливти́ (плисти́, іти́, текти́ і т. ін.) / припливти́ (приплисти́, прийти́, притекти́ і т. ін.) до рук (у ру́ки) див. плисти́;

(3) Сли́нка тече́ (д) див. сли́на;

Сльо́зи течу́ть річка́ми див. сльоза́;

(4) Текти́ (розтіка́тися, іти́ і т. ін.) / потекти́ (розтекти́ся, піти́ і т. ін.) крізь па́льці (по́між па́льцями) – втрачатися, витрачатися швидко або марно, без будь-якої користі.

[Юда:] Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоні – і так щодня! (Леся Українка);

Ще не минуло і году, Все хазяйство, мов у воду, Поміж пальцями пішло, І усе йому село – Насміялося у вічі (І. Манжура).