1. Приповідки або українсько-народня філософія

темно

Так темно, що хоч око вибери.

Так темно, що й чоловіка перед собою непобачиш.

Темний, як єгипетська ніч.

Дуже неосвічений, або сліпий.

Як темно, то добре бити, бо не буде ніхто свідчити.

Відомститися в ночі безпечно, бо ніхто не побачить.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темно — те́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. темно — [темно] хоч око (очі) виколи (вийми, вибий); [темно] хоч в око (в очі, у вічі) стрель (стрельни, дай); [темно] хоч оком світи. [Карпо:] Темно, хоч око виколи! Нікого не видко! (Карпенко-Карий, 1, 1960, с. 107); Дівчинка йде серед ночі Лісом дрімучим одна. Словник фразеологічних синонімів
  3. темно — пр. невидно і п. ф. від ТЕМНИЙ, с. темно, хоч в око стрель <�хоч оком світи, хоч око вийми>. Словник синонімів Караванського
  4. темно — ТЕ́МНО. Присл. до те́мний 1–3. Був гай великий, .. темно зеленів та шумів (Марко Вовчок); Під місяцем, то темніючи, то просвітлюючись, рухалися сизі хмари, темно хвилювалося жито (М. Стельмах); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах
  5. темно — те́мно: ◊ те́мно як у му́рина по чорній ка́ві → мурин ◊ те́мно мов у шлу́нку му́рина після чорної ка́ви → мурин ◊ те́мно як у му́рина в ду́пі → мурин Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. темно — Присл. до темний 1-3). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. темно — ТЕ́МНО. Присл. до те́мний 1-3. Був гай великий,.. темно зеленів та шумів (Вовчок, І, 1955, 366); Під місяцем, то темніючи, то просвітлюючись, рухалися сизі хмари, темно хвилювалося жито (Стельмах, І, 1962, 539); // у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах