1. Словник фразеологічних синонімів

темно

[темно] хоч око (очі) виколи (вийми, вибий); [темно] хоч в око (в очі, у вічі) стрель (стрельни, дай); [темно] хоч оком світи.

[Карпо:] Темно, хоч око виколи! Нікого не видко! (Карпенко-Карий, 1, 1960, с. 107); Дівчинка йде серед ночі Лісом дрімучим одна. Темно, хоч виколи очі. Мертва стоїть тишина (Бичко, Сійся, родися, зерно, 1959, с. 204); Устав Чіпка тихо; налапав двері; нишком вийшов у сіни. Темно, хоч око виколи (Панас Мирний, 2, 1969, с. 275); [Овлур:] Хоч око виколи! Не видно! Ніч мов сажа чорна (Франко, 9, 1952, с. 227); І пітьма, хоч око вийми (Довженко, 3, 1964, с. 45); [Шеремета (входить):] Свисни ще раз, бо темно, хоч око вибий (Ірчан, 1, 1958, с. 54); Вечір, дощ, темно, хоч в око стрель, – тому й збилися з рівного шляху (Чумак, Великий Луг, 1983, с. 29); Клятий туман, хоч в око дай (Качура, Вибрані твори, 1953, с. 389); Було темно хоч оком світи (Смолич, Реве та стогне Дніпр широкий, 1960, с. 339).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темно — те́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. темно — пр. невидно і п. ф. від ТЕМНИЙ, с. темно, хоч в око стрель <�хоч оком світи, хоч око вийми>. Словник синонімів Караванського
  3. темно — ТЕ́МНО. Присл. до те́мний 1–3. Був гай великий, .. темно зеленів та шумів (Марко Вовчок); Під місяцем, то темніючи, то просвітлюючись, рухалися сизі хмари, темно хвилювалося жито (М. Стельмах); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. темно — те́мно: ◊ те́мно як у му́рина по чорній ка́ві → мурин ◊ те́мно мов у шлу́нку му́рина після чорної ка́ви → мурин ◊ те́мно як у му́рина в ду́пі → мурин Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. темно — Так темно, що хоч око вибери. Так темно, що й чоловіка перед собою непобачиш. Темний, як єгипетська ніч. Дуже неосвічений, або сліпий. Як темно, то добре бити, бо не буде ніхто свідчити. Відомститися в ночі безпечно, бо ніхто не побачить. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. темно — Присл. до темний 1-3). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. темно — ТЕ́МНО. Присл. до те́мний 1-3. Був гай великий,.. темно зеленів та шумів (Вовчок, І, 1955, 366); Під місяцем, то темніючи, то просвітлюючись, рухалися сизі хмари, темно хвилювалося жито (Стельмах, І, 1962, 539); // у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах