телятко

покі́рненьке (покі́рливе) теля́тко, ірон. Слухняна, безвідмовна людина. Краще, мабуть, буде повестись перед комісією на вже випробуваний манір — покірненьким телятком, ангелочком: комісії люблять, щоб перед ними стелився, щоб аж погладити себе дав (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. телятко — теля́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. телятко — див. теля Словник синонімів Вусика
  3. телятко — ТЕЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до теля́. Найбільш любив Олексій тільну корову. Вигодував її він з телятка (П. Куліш); От трохи на боці стоїть руда корова, а коло неї – маленьке телятко. Воно простягає шию й ніжиться коло матері (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  4. телятко — -а, с. Зменш.-пестл. до теля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. телятко — Теля́тко, -ка, -кові, на -кові; -ля́тка, -ля́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. телятко — ТЕЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до теля́. Найбільш любив Олексій тільну корову. Вигодував її він з телятка (П. Куліш, Вибр., 1969, 288); От трохи на боці стоїть руда корова, а коло неї — маленьке телятко. Воно простягає шию й ніжиться коло матері (Хотк., І, 1966, 136). Словник української мови в 11 томах
  7. телятко — Телятко, -ка с. ум. отъ теля. Словник української мови Грінченка