телятко
покі́рненьке (покі́рливе) теля́тко, ірон. Слухняна, безвідмовна людина. Краще, мабуть, буде повестись перед комісією на вже випробуваний манір — покірненьким телятком, ангелочком: комісії люблять, щоб перед ними стелився, щоб аж погладити себе дав (О. Гончар).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- телятко — теля́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- телятко — див. теля Словник синонімів Вусика
- телятко — ТЕЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до теля́. Найбільш любив Олексій тільну корову. Вигодував її він з телятка (П. Куліш); От трохи на боці стоїть руда корова, а коло неї – маленьке телятко. Воно простягає шию й ніжиться коло матері (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
- телятко — -а, с. Зменш.-пестл. до теля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- телятко — Теля́тко, -ка, -кові, на -кові; -ля́тка, -ля́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- телятко — ТЕЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до теля́. Найбільш любив Олексій тільну корову. Вигодував її він з телятка (П. Куліш, Вибр., 1969, 288); От трохи на боці стоїть руда корова, а коло неї — маленьке телятко. Воно простягає шию й ніжиться коло матері (Хотк., І, 1966, 136). Словник української мови в 11 томах
- телятко — Телятко, -ка с. ум. отъ теля. Словник української мови Грінченка