телячий
ді́ло мале́ньке (зневажл. теля́че) чиє. Що-небудь не стосується когось; хто-небудь не повинен втручатися в якісь справи. — А твоє діло маленьке,— сердито озвався хтось із .. кутка (Ю. Збанацький); — А чого мені радіти..,— огризнувся старий Кажан .. — Моє діло маленьке, мірошницьке,— підкрути та й сядь (І. Цюпа); — Нехай про це, пане підполковнику, думає політичний відділ, а наше діло — теляче (М. Стельмах).
як з соба́чого (теля́чого) хвоста́ си́то, зневажл. Зовсім поганий, ніякий. — Так,— грубо перебив його Філіпчук.— Ви, Пєрожек, прекрасний робітник, але оратор і організатор з вас, прошу я вас, як з телячого хвоста сито (Ірина Вільде).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- телячий — теля́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- телячий — ТЕЛЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до теля́ 1. Готова страва вся стояла .. Юшка з хляками, з кишками. Телячий лизень тут лежав (І. Котляревський); Він поклав у торбу дві товстенні книги, телячою шкурою обшиті (О. Словник української мови у 20 томах
- телячий — -а, -е. 1》 Прикм. до теля 1). || Признач. для теляти, телят. Телячий хлів. || Зробл. із шкіри теляти. || Пригот. з м'яса теляти. Теляча ковбаса. 2》 перен., розм. Такий, як у теляти (у 1 знач.). || Бурхливий, нестримний (про вияв радісних почуттів тощо). Телячі ніжності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- телячий — Теля́чий, -ча, -че; -ля́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- телячий — ТЕЛЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до теля́ 1. Готова страва вся стояла.. Юшка з хляками, з кишками. Телячий лизень тут лежав (Котл., І, 1952, 205); Він поклав у торбу дві товстенні книги, телячою шкурою обшиті (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 417); // Признач. Словник української мови в 11 томах
- телячий — Телячий, -а, -е Телячій. Теляча головка. Шейк. Телячий кожух. Ном. № 8121. ум. телячі зуби. Молочные зубы. Вх. Лем. 473. Словник української мови Грінченка