терти —
ТЕ́РТИ, тру, треш; мин. ч. тер, ла, ло; наказ. сп. три, тріть; недок., кого – що. 1. Натискуючи чимось, водити туди й сюди по якійсь поверхні. Хлопець то червоніє, то біліє, він тремтячою рукою тре чоло (Б.
Словник української мови у 20 томах
терти —
Тру, треш, недок. 1. Говорити. Досить вже мені терти про свої проблеми, давай краще подумаємо, як їх вирішити. 2. Мати справи з кимось. Терти з кимось про оборутку.
Словник сучасного українського сленгу
терти —
тру, треш; мин. ч. тер, терла, терло; наказ. сп. три, тріть; недок., перех. 1》 Натискуючи чимось, водити туди й сюди по якійсь поверхні. || Такими ж рухами очищати що-небудь від бруду, різних нашарувань і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
терти —
мо́ркву те́рти кому. Глузувати, кепкувати з кого-небудь; уїдливо дошкуляти комусь. Усі ми, парубки в селі, дуріли за нею. А вона, бестія, всім моркву терла, аж поки десь не наскочила на свойого (свого) (І. Франко).
Фразеологічний словник української мови
терти —
НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок.
Словник синонімів української мови
терти —
ТЕ́РТИ, тру, треш; мин. ч. тер, ла, ло; наказ. сп. три, тріть; недок., перех. 1. Натискуючи чимось, водити туди й сюди по якійсь поверхні.
Словник української мови в 11 томах
терти —
Те́рти, -тру, -треш гл. 1) Тереть, молоть. Коноплі терти. Луб. Терти табаку. Шейк. 2) Тереть, потирать. Тре собі руки. Рудч. Ск. II. 75. 3) Утаптывать, сглаживать. Нехай мруть та дорогу труть, а ми сухарів насушим та додому рушим. Чуб. І. 251. дні те́рти.
Словник української мови Грінченка