тихомиритися

тихоми́ритися

[ти^ехомири^ети^ес'а]

-р'ус'а, -ри^ес':а, -ри^ец':а, -р'ац':а; нак. -ирс'а, -ирте^ис'а

Значення в інших словниках

1. тихомиритися — тихоми́ритися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тихомиритися — ТИХОМИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм. Заспокоюватися, угамовуватися. Бадіки поважніють і тихомиряться (Марко Черемшина).  Словник української мови у 20 томах
3. тихомиритися — -рюся, -ришся, недок., розм. Заспокоюватися, угамовуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тихомиритися — ТИХОМИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм. Заспокоюватися, угамовуватися. Бадіки поважніють і тихомиряться (Черемш., Тв., 1960, 89).  Словник української мови в 11 томах
5. тихомиритися — Тихомиритися, -рюся, -ришся гл. Успокаиваться. Шейк.  Словник української мови Грінченка