транш

[транш]

-шу, ор. -ше^им, м. (на) -ш'і

Значення в інших словниках

1. транш — транш іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. транш — ТРАНШ, а, ч. 1. Випуск, серія, частина облігаційної позики, розрахованої на покращання ринкової кон'юнктури у найближчому майбутньому або призначеного для розміщення на позичкових ринках різних країн. При цому умови позики однакові для усіх траншів. 2. Часткова оплата великої суми грошей.  Словник української мови у 20 томах
3. транш — -а, ч. 1》 Випуск, серія, частина облігаційної позики, розрахованої на покращення ринкової кон'юнктури. 2》 Часткова оплата великої суми грошей. 3》 Частка кредиту, який надається Міжнародним валютним фондом терміном на 5 років.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. транш — рос. транш (транша) 1. Серія, частина облігаційної позики, що емітується окремими випусками. 2. Частка валютного кредиту країні, що надається за рішенням міжнародних валютних організацій (МВФ, МБРР та ін.).  Eкономічна енциклопедія