транш

рос. транш (транша)

1. Серія, частина облігаційної позики, що емітується окремими випусками. 2. Частка валютного кредиту країні, що надається за рішенням міжнародних валютних організацій (МВФ, МБРР та ін.).

Значення в інших словниках

1. транш — транш іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. транш — [транш] -шу, ор. -шеим, м. (на) -ш'і  Орфоепічний словник української мови
3. транш — ТРАНШ, а, ч. 1. Випуск, серія, частина облігаційної позики, розрахованої на покращання ринкової кон'юнктури у найближчому майбутньому або призначеного для розміщення на позичкових ринках різних країн. При цому умови позики однакові для усіх траншів. 2. Часткова оплата великої суми грошей.  Словник української мови у 20 томах
4. транш — -а, ч. 1》 Випуск, серія, частина облігаційної позики, розрахованої на покращення ринкової кон'юнктури. 2》 Часткова оплата великої суми грошей. 3》 Частка кредиту, який надається Міжнародним валютним фондом терміном на 5 років.  Великий тлумачний словник сучасної мови