Орфоепічний словник української мови

траурний

тра́урний

[траўрнией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. траурний — тра́урний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. траурний — (спів) похоронний, жалобний, жалібний, П. сумний, смутний, скорботний  Словник синонімів Караванського
  3. траурний — ТРА́УРНИЙ, а, е. 1. Стос. до трауру, пов'язаний з трауром. Нарешті цей мотив переходить до басів, а слідом за ним з'являються смутні акорди траурного маршу тромбонів (з наук. літ.); Портрет генерала у траурній рамі – Обличчя спокійне, вродливе, ясне (Л.  Словник української мови у 20 томах
  4. траурний — -а, -е. 1》 Стос. до трауру, пов'язаний з трауром. Траурні ризи. 2》 Те саме, що похоронний 1). Траурний мітинг. 3》 перен. Сумний, смутний, скорботний. || Який виражає скорботу, тугу. Траурне обличчя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. траурний — ПОХОРО́ННИЙ, ПОХОВА́ЛЬНИЙ, ТРА́УРНИЙ, ПОГРЕБО́ВИЙ, ПОГРЕ́БНИЙ, ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ заст. Поволечки ступають сиві коні, У возі похоронному йдучи (Д.  Словник синонімів української мови
  6. траурний — Тра́урний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. траурний — ТРА́УРНИЙ, а, е. 1. Стос. до трауру, пов’язаний з трауром. Нарешті цей мотив переходить до басів, а слідом за ним з’являються смутні акорди траурного маршу тромбонів (Мист.  Словник української мови в 11 томах