Значення в інших словниках
-
туризм —
тури́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
туризм —
(від фр. tourisme, — прогулянка, подорож) мандрування (подорож тощо) у вільний час, один з видів активного відпочинку, який поєднується з елементами спорту, напр., велосипедний, або з пізнавальною метою: культурний туризм
Словник іншомовних соціокультурних термінів
-
туризм —
ТУРИ́ЗМ, у, ч. Подорожі, які здійснюються за певними маршрутами по своїй країні або за кордоном; поєднують відпочинок з пізнавальною метою, у ряді випадків мають елементи спорту. Туризм – одне з джерел пізнання людиною світу.
Словник української мови у 20 томах
-
туризм —
-у, ч. Подорожі, які здійснюються за певними маршрутами по своїй країні або за кордоном; у ряді випадків мають елементи спорту. || Тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях. Лижний туризм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
туризм —
тури́зм (франц. tourisme, від tour – обхід, об’їзд) одна з форм активного відпочинку й виховання; подорож за певним маршрутом з метою пізнання Батьківщини або інших країн.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
туризм —
Форма активного відпочинку поза місцем постійного проживання з пізнавальними цілями, містить елементи спорту.
Універсальний словник-енциклопедія
-
туризм —
Тури́зм, -му, -мові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
туризм —
ТУРИ́ЗМ, у, ч. Подорожі, які здійснюються за певними маршрутами по своїй країні або за кордоном; поєднують відпочинок з пізнавальною метою, у ряді випадків мають елементи спорту. Туризм — одне з джерел пізнання людиною світу.
Словник української мови в 11 томах
-
туризм —
рос. туризм подорожі. Т. поділяють на: 1. Спортивний, пізнавальний, діловий, любительський; 2. Прощі до святих місць.
Eкономічна енциклопедія