тьмяний —
ТЬМЯ́НИЙ, а, е. 1. Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). При тьмяному світлі стіни ще тісніше обступали Раїсу (М. Коцюбинський); Всі статуї в тьмяному світлі білої ночі здаються зовсім іншими, ніж удень (О.
Словник української мови у 20 томах
тьмяний —
-а, -е. 1》 Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). || Який дає мало світла, погано освітлює. || Сірий, похмурий, не сонячний, хмарний. || Слабо, погано освітлений, до якого погано проникає світло; темний. 2》 Без блиску, матовий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тьмяний —
МА́ТОВИЙ (позбавлений блиску, глянцю), ТЬМЯ́НИЙ, ТЬМА́ВИЙ, ПОМЕ́РКЛИЙ, ПОМЕ́РХЛИЙ (який утратив блиск). Лак від дихання ставав на короткий час матовим (О. Ільченко); Відчував себе втомленим і розбитим. Тому його гарна зовнішність..
Словник синонімів української мови
тьмяний —
Тьмя́ний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тьмяний —
ТЬМЯ́НИЙ, а, е. 1. Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). При тьмяному світлі стіни ще тісніше обступали Раїсу (Коцюб., І, 1955, 311); Всі статуї в тьмяному світлі білої ночі здаються зовсім іншими, ніж удень (Iв., Тарас.
Словник української мови в 11 томах