удав

уда́в

[удаў]

-ава, м. (на) -ав'і/-авов'і, мн. -ави^е, -ав'іў

Значення в інших словниках

1. удав — уда́в іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. удав — (гадюка) полозюка, полоз  Словник чужослів Павло Штепа
3. удав — УДА́В, а, ч. Велика хижа неотруйна змія, яка живе переважно в тропічних країнах. Нападаючи на свою жертву, удави обвивають її, душать і ковтають цілком (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. удав — (-а) ч.; арм. Солдат строкової служби у перші 6 місяців служби. Балабін.  Словник жарґонної лексики української мови
5. удав — -а, ч. Велика хижа неотруйна змія, яка живе перев. в тропічних країнах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. удав — УДА́В, а, ч. Велика хижа неотруйна змія, яка живе переважно в тропічних країнах. Нападаючи на свою жертву, удави обвивають її, душать і ковтають цілком (Фіз. геогр.  Словник української мови в 11 томах