удав
УДА́В, а, ч. Велика хижа неотруйна змія, яка живе переважно в тропічних країнах.
Нападаючи на свою жертву, удави обвивають її, душать і ковтають цілком (Фіз. геогр., 5, 1956, 148);
Відомо, що велетенські удави можуть бити головою свою жертву з страшенною силою (Наука.., 5, 1966, 26);
*Образно. Та Ленінграда блиск і слава Без міри, без кінця зросли у стисках чорного удава [фашизму], У муках голоду і мли (Рильський, II, 1960, 236).
Словник української мови (СУМ-11)