угілля

УГІ́ЛЛЯ, я, сер., заст. Вугілля.

Огонь у печі потухав; перегоріле угілля тліло, та вже не давало того світу (Панас Мирний, I, 1954, 341).

Значення в інших словниках

1. угілля — УГІ́ЛЛЯ, я, с., заст. Вугілля. Вона [Марта] ще до того поробила сажею товсті довгі брови, понатирала тертим угіллям щоки так, що здавалась старою й довгообразою (І. Нечуй-Левицький); Огонь у печі потухав; перегоріле угілля тліло, та вже не давало того світу (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. угілля — -я, с., заст. Вугілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. угілля — У́гілля, -ля с. = вугілля.  Словник української мови Грінченка