угілля — Великий тлумачний словник сучасної мови

угілля — УГІ́ЛЛЯ, я, с., заст. Вугілля. Вона [Марта] ще до того поробила сажею товсті довгі брови, понатирала тертим угіллям щоки так, що здавалась старою й довгообразою (І. Нечуй-Левицький); Огонь у печі потухав; перегоріле угілля тліло, та вже не давало того світу (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
угілля — УГІ́ЛЛЯ, я, сер., заст. Вугілля. Огонь у печі потухав; перегоріле угілля тліло, та вже не давало того світу (Панас Мирний, I, 1954, 341). Словник української мови в 11 томах
угілля — У́гілля, -ля с. = вугілля. Словник української мови Грінченка