угілля

УГІ́ЛЛЯ, я, с., заст.

Вугілля.

Вона [Марта] ще до того поробила сажею товсті довгі брови, понатирала тертим угіллям щоки так, що здавалась старою й довгообразою (І. Нечуй-Левицький);

Огонь у печі потухав; перегоріле угілля тліло, та вже не давало того світу (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. угілля — -я, с., заст. Вугілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. угілля — УГІ́ЛЛЯ, я, сер., заст. Вугілля. Огонь у печі потухав; перегоріле угілля тліло, та вже не давало того світу (Панас Мирний, I, 1954, 341).  Словник української мови в 11 томах
3. угілля — У́гілля, -ля с. = вугілля.  Словник української мови Грінченка