Орфоепічний словник української мови

удалий

уда́лий

[ўдалией]

= вдалий

м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. удалий — уда́лий прикметник успішний рідко  Орфографічний словник української мови
  2. удалий — див. умілий  Словник синонімів Вусика
  3. удалий — Завзятий, заповзятий, голінний, зух, зухатий, очайдуха, хоробрий, див. безшабашний, молодецький, бистрий  Словник чужослів Павло Штепа
  4. удалий — УДА́ЛИЙ див. вда́лий.  Словник української мови у 20 томах
  5. удалий — див. вдалий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. удалий — ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ) (який точно, чітко розкриває, відбиває суть чого-небудь), ВЛУ́ЧНИЙ, ВДА́ТНИЙ (УДА́ТНИЙ). І. Котляревський і В. Гоголь відібрали і творчо використали ті теми, образи, прийоми давньої української драматургії...  Словник синонімів української мови
  7. удалий — Удалий, -а, -е = уданий. І до діла, і до рала, і до хлопців удана. Мил. 110.  Словник української мови Грінченка