вдалий —
(рідко удалий), -а, -е. 1》 Який закінчився удачею; успішний. 2》 Який цілком відповідає певним вимогам; гарний. 3》 на що. Який має хист до чогось. 4》 Який точно й виразно передає сутність явища; влучний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вдалий —
див. удачливий
Словник чужослів Павло Штепа
вдалий —
ВДА́ЛИЙ (рідко УДА́ЛИЙ), а, е. 1. Який закінчився удачею; успішний. Ракета за ракетою злітали в небо. За кожним удалим їх вибухом зривалися гучні оплески (М. Старицький); Він [мисливець] напружує всі свої сили, щоб полювання було справді вдалим (М.
Словник української мови у 20 томах
вдалий —
ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ) (який точно, чітко розкриває, відбиває суть чого-небудь), ВЛУ́ЧНИЙ, ВДА́ТНИЙ (УДА́ТНИЙ). І. Котляревський і В. Гоголь відібрали і творчо використали ті теми, образи, прийоми давньої української драматургії...
Словник синонімів української мови
вдалий —
ВДА́ЛИЙ (рідко УДА́ЛИЙ), а, е. 1. Який закінчився удачею; успішний. Недаремно кажуть, що революція є вдалий бунт, а бунт є невдала революція (Ленін, 8, 1949, 81); Він [мисливець] напружує всі свої сили, щоб полювання було справді вдалим (Рильський...
Словник української мови в 11 томах