Значення в інших словниках
-
удача —
уда́ча іменник жіночого роду успіх
Орфографічний словник української мови
-
удача —
Фортуна, щасливий збіг обставин (творча) успіх; п! ЩАСТЯ, ПЕРЕМОГА '
Словник синонімів Караванського
-
удача —
Талант, щастя, див. удаватися
Словник чужослів Павло Штепа
-
удача —
УДА́ЧА, і, ж. Позитивний, бажаний результат чого-небудь, щасливий збіг обставин для когось; успіх. Удачею Турн ободрився (І. Котляревський); Удача під Кумейками, на Говтві і Стариці зав'язала їм [полякам] очі; не бачили вони, що наокруги їх діється...
Словник української мови у 20 томах
-
удача —
(вдача), -і, ж. 1》 Позитивний, бажаний результат чого-небудь, щасливий збіг обставин для когось; успіх. || Творча знахідка, досягнення в праці. 2》 Везіння, доля; талан.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
удача —
спро́бувати / про́бувати ща́стя (уда́чі). Відважитися на щось, сподіваючись на успіх. Будь-що-будь! Хома вирішив спробувати щастя в сусідів (О.
Фразеологічний словник української мови
-
удача —
У́СПІХ (позитивний наслідок роботи, справи, змагання і т. ін.), ДОСЯ́ГНЕННЯ, УДА́ЧА, ЗДОБУ́ТОК, ПЕРЕМО́ГА, ТАЛА́Н, ЩА́СТЯ, ЗВЕ́РШЕННЯ перев. уроч., книжн., ПО́СТУП заст.; ТРІУ́МФ (блискучий публічний успіх); РЕКО́РД (найвищий наслідок у якійсь роботі).
Словник синонімів української мови
-
удача —
Уда́ча, -чі, -чі, -чею; уда́чі, уда́ч (успіх), але вда́ча, -чі; вда́чі, вдач (характер)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
удача —
УДА́ЧА, і, ж. Позитивний, бажаний результат чого-небудь, щасливий збіг обставин для когось; успіх. Удачею Турн ободрився (Котл., І, 1952, 240); Удача під Кумейками, на Говтві і Стариці зав’язала їм [полякам] очі; не бачили вони, що наокруги їх діється...
Словник української мови в 11 томах
-
удача —
Удача, -чі ж. 1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. МВ. ІІ. 8. Така вже вдача собача. Ном. № 2941. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. Ном. № 10539. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що....
Словник української мови Грінченка