Орфоепічний словник української мови

удень

уде́нь

[ўден']

= вдень

присл.

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. удень — пр., за дня, засвітла, білим днем, серед <�білого> дня, поки світ, поки видно, д. середодня.  Словник синонімів Караванського
  2. удень — УДЕ́НЬ див. вдень.  Словник української мови у 20 томах
  3. удень — уде́нь прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  4. удень — (вдень) з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого. 1. Важко чи неможливо щось відшукати. — Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін).  Фразеологічний словник української мови
  5. удень — Уде́нь, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. удень — Удень нар. Днемъ. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. Ном. № 518.  Словник української мови Грінченка