Значення в інших словниках
-
узбережжя —
узбере́жжя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
узбережжя —
(моря) берег, НАДБЕРЕЖЖЯ, берегова <�надбережна, прибережна> смуга.
Словник синонімів Караванського
-
узбережжя —
УЗБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Берег; смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера, великої річки. Висока хвиля підіймалася на поверхні моря, котилась до берега, тут розсипалась і далеко заливала узбережжя (М.
Словник української мови у 20 томах
-
узбережжя —
-я, с. Берег; смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера, великої річки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
узбережжя —
БЕ́РЕГ (край землі, а також місцевість, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін.); БЕРЕЖИ́НА розм. (смуга землі уздовж певного водоймища); УЗБЕРЕ́ЖЖЯ, ПОБЕРЕ́ЖЖЯ, НАДБЕРЕ́ЖЖЯ (смуга землі і місцевіть уздовж берега моря, озера, великої ріки).
Словник синонімів української мови
-
узбережжя —
Узбережжя, -жжя, -жжю; -режжя, -реж і -режжів, -режжям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
узбережжя —
УЗБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Берег; смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера, великої річки. Висока хвиля підіймалася на поверхні моря, котилась до берега, тут розсипалась і далеко заливала узбережжя (Трубл.
Словник української мови в 11 томах
-
узбережжя —
Узбережжя, -жя с. Берегъ, побережье. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра. К. (О. 1861. III. 6).
Словник української мови Грінченка