указка —
ука́зка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
указка —
УКА́ЗКА, и, ж. 1. Паличка, якою що-небудь показують, указують. А восени сидить Тарас за граматкою між школярами в дяковій хаті, ляскає указкою то одного, то другого, коли одвернеться дяк (С.
Словник української мови у 20 томах
указка —
-и, ж. 1》 Довга паличка, якою що-небудь показують, указують. Лазерна указка — невеличкий лазерний апарат-ліхтарик, що створює червону пляму (точку на карті або на класній дошці тощо). 2》 розм. Який-небудь знак (напис, стрілка, віха і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
указка —
НАСТАНО́ВА (рекомендація, роз'яснення з боку вищого органу, керівної особи і т. ін., що вказують, як діяти в тих чи інших випадках); ВКАЗІ́ВКА (УКАЗІ́ВКА), УКА́ЗКА розм.
Словник синонімів української мови
указка —
УКА́ЗКА, и, ж. 1. Довга паличка, якою що-небудь показують, указують. Водячи указкою по карті, він розповідає, які ріки зустрінуться під час мандрівки (Донч.
Словник української мови в 11 томах