Орфоепічний словник української мови

укинути

уки́нути

[ўкинутие]

= вкинути

-ну, -неиш, нак. -ин', -ин'теи

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. укинути — уки́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. укинути — УКИ́НУТИ див. вки́нути.  Словник української мови у 20 томах
  3. укинути — див. вкинути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укинути — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. укинути — Укидати, -даю, -єш сов. в. укинути, -ну, -неш, гл. Вбрасывать, вбросить. Волно Богу і зв'язавши в рай укинути. Ном. № 23. Вкинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Ном. № 10145. укинути в темницю, в тюрму. Посадить въ темницу, тюрьму. Ком. P. І. 56.  Словник української мови Грінченка