вкинути —
вки́нути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вкинути —
див. вкидати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вкинути —
ВКИ́НУТИ див. вкида́ти.
Словник української мови у 20 томах
вкинути —
вки́нути в рот. З’їсти або випити що-небудь. Кайдаш устав, приказав до чарки кілька слів і швидко вкинув у рот горілку (І. Нечуй-Левицький); І працювала ж, не розгинаючись, — бо п’ятеро ж у неї, і всім давай, і всім треба настачити — тому штанці,..
Фразеологічний словник української мови
вкинути —
КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм.
Словник синонімів української мови
вкинути —
ВКИ́НУТИ див. вкида́ти.
Словник української мови в 11 томах