вкинути

вки́нути

[ўкинутие]

= укинути

-ну, -неиш, нак. -ин', -ин'теи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкинути — вки́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вкинути — див. вкидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вкинути — ВКИ́НУТИ див. вкида́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вкинути — вки́нути в рот. З’їсти або випити що-небудь. Кайдаш устав, приказав до чарки кілька слів і швидко вкинув у рот горілку (І. Нечуй-Левицький); І працювала ж, не розгинаючись, — бо п’ятеро ж у неї, і всім давай, і всім треба настачити — тому штанці,.. Фразеологічний словник української мови
  5. вкинути — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. вкинути — ВКИ́НУТИ див. вкида́ти. Словник української мови в 11 томах